Для дослідження механічної поведінки неідеалізованих структурно-неоднорідних механічних та гідромеханічних об’єктів пропонується енергетичний підхід, який полягає у структуризації енергії на ексергію та анергію, а також використання математичного апарату варіаційних нерівностей. Викладено фундаментальні засади цього підходу, його використання проілюстровано розв’язуванням задач динаміки та стійкості шаруватих елементів конструкцій із міжфазною пошкодженістю та задач міцності й надійності експлуатації мобільної техніки.